Збереження диверсифікації логістичних шляхів експорту має стати державною стратегією у 2025/26 МР - експерт
Перспективи експортної конкурентоспроможності України залежатимуть від того, чи вдасться у 2025-26 маркетинговому сезоні зберегти ті логістичні шляхи, які стали рятівниками українського аграрного експорту в перші роки повномасштабної війни, коли порти Чорного моря були заблоковані. Мова йде про резервні логістичні маршрути — Ізмаїльський кластер портів на Дунаї та західні сухопутні кордони, зазначає експерт ринку логістики Юрій Щуклін, повідомляє Експерт Агро.
Він констатує, що рятівні логістичні шляхи країни перших років війни сьогодні самі потребують порятунку, і бізнес, попри свою гнучкість та адаптивність, не забезпечить їхнього функціонування без відповідної державної стратегії.
— Ізмаїльський кластер портів, що став рятівною альтернативою закритим Чорноморським портам, сьогодні втрачає вантажопотоки через неконкурентність з портами Одеси за вартістю перевалки та залізничної логістики. Це не залишає йому шансів на отримання вантажів для забезпечення хоча б беззбиткового утримання тієї інфраструктури, яка створювалася бізнесом в 2022-23 роки. Якщо нічого не змінити, цей логістичний шлях наступного року припинить своє функціонування, — прогнозує експерт.
Щодо логістичного шляху через західні сухопутні кордони, то він теж не конкурентний за ціною з морем, але він має кращі шанси на збереження, на відміну від Ізмаїльського кластера портів, зазначає Юрій Щуклін.
— Ті агробізнеси, які в 2022-23 роках шукали ринки збуту в Європі та інші бізнеси, які екстренно створювали вздовж кордонів навколо-залізничну інфраструктуру для обробки цих вантажопотоків, зараз допомагають один одному вижити. Власники інфраструктур інвестують капітал у агрогосподарства, які користуються їхніми послугами, а агрогосподарства західних регіонів — у інфраструктури. Вони бачать, що цей логістичний шлях зараз не може конкурувати з морем за пропускною спроможністю та ціною, але вірять у його перспективу та сподіваються, що витрати та недоотримані доходи окупляться, коли Україна набуде членство в ЄС і цей маршрут стане основним, а не запасним, як зараз, — пояснює експерт.
— Ті агробізнеси, які в 2022-23 роках шукали ринки збуту в Європі та інші бізнеси, які екстренно створювали вздовж кордонів навколо-залізничну інфраструктуру для обробки цих вантажопотоків, зараз допомагають один одному вижити. Власники інфраструктур інвестують капітал у агрогосподарства, які користуються їхніми послугами, а агрогосподарства західних регіонів — у інфраструктури. Вони бачать, що цей логістичний шлях зараз не може конкурувати з морем за пропускною спроможністю та ціною, але вірять у його перспективу та сподіваються, що витрати та недоотримані доходи окупляться, коли Україна набуде членство в ЄС і цей маршрут стане основним, а не запасним, як зараз, — пояснює експерт.
Основні тренди логістики аграрних вантажів у 2025-2026 маркетинговому сезоні визначатиме домінуюча роль морських портів, проте така концентрація потоків робить логістику вразливою до ризиків, повʼязаних з діями ворога в Чорному морі чи повітряними атаками на припортову інфраструктуру, застерігає експерт.
— Для країни, чий аграрний експорт підтримує її життєдіяльність і водночас визначає світову продовольчу безпеку, неприпустимо мати залежність від одного логістичного маршруту, який може бути заблокований. Зберегти Ізмаїльський та західний логістичні шляхи — означає мати план Б, який у критичний момент може стати планом А, як було в 2022 році. Це захист від ризиків і шлях до Європи. Аграрний експорт — критично важливе джерело валюти. Тому спроможність постачати аграрну продукцію на зовнішні ринки та витримувати конкуренцію з іншими країнами за ціною та якістю й прогнозованістю постачань, — питання виживання країни загалом, — наголошує Юрій Щуклін.
У процесі економічного відновлення та інтеграції до ЄС Україна потребуватиме не лише експорту сировини, а й розвитку різноманітних торговельних зв’язків, включно з перевезенням промислових товарів і будматеріалів для відбудови. Якщо логістика залишиться сконцентрованою на морських портах, їхня пропускна спроможність може виявитися недостатньою для обробки більших обсягів вантажопотоків, а відсутність розвинених альтернативних маршрутів, таких як західні кордони чи Ізмаїльський кластер, загальмує інтеграцію в європейські ланцюжки постачань. Це поставить Україну в невигідне становище порівняно з іншими членами ЄС, де логістика диверсифікована й ефективна.
— Збереження диверсифікації логістичних каналів має стати державною стратегією. Бізнеси вже багато зробили для цього: інвестували в інфраструктуру, знайшли нові ринки. Але попри свою гнучкість та адаптивність, бізнес не виконає тих стратегічних завдань, які має робити держава в особі Уряду та “Укрзалізниці”. Перше, що необхідно зробити вже зараз: розширити державну програму 30% знижки тарифу для прифронтових аграріїв на відправки до Ізмаїла, щоб забезпечити кластеру мінімально необхідний обсяг вантажів впродовж 2025-26 маркетингового сезону, зберігши його як резерв. Друге: необхідно створити та запропонувати ЄС математичний алгоритм здійснення залізничних перевезень через західні переходи прозоро та відкрито, з розумінням європейськими партнерами вигоди від українських вантажопотоків. Третє: почати євроінтеграційну реформу “Укрзалізниці” із впровадженням цифрових технологій управління перевезеннями за допомогою ІоТ та АІ. Це дасть змогу знизити собівартість перевезень, зробивши альтернативні маршрути привабливішими. Лише держава може створити стимули та стратегічні рішення, які забезпечать Україні гнучкість, необхідну в умовах війни та подальшого відновлення, — підсумовує експерт.
Сохранение диверсификации логистических путей экспорта должно стать государственной стратегией в 2025/26 МГ – эксперт
Перспективы экспортной конкурентоспособности Украины будут зависеть от того, удастся ли в 2025-26 маркетинговом сезоне сохранить те логистические пути, которые стали спасателями украинского аграрного экспорта в первые годы полномасштабной войны, когда порты Черного моря были заблокированы. Речь идет о резервных логистических маршрутах — Измаильском кластере портов на Дунае и западных сухопутных границах, отмечает эксперт рынка логистики Юрий Щуклин, сообщает Эксперт Агро. Он констатирует, что спасательные логистические пути страны первых лет войны сегодня сами нуждаются в спасении, и бизнес, несмотря на свою гибкость и адаптивность, не обеспечит их функционирование без соответствующей государственной стратегии.
— Измаильский кластер портов, ставший спасительной альтернативой закрытым Черноморским портам, сегодня теряет грузопотоки из-за неконкурентности с портами Одессы по стоимости перевалки и железнодорожной логистики. Это не оставляет ему шансов на получение грузов для обеспечения хотя бы безубыточного содержания инфраструктуры, которая создавалась бизнесом в 2022-23 годы. Если ничего не изменить, этот логистический путь в следующем году прекратит свое функционирование, прогнозирует эксперт.
Что касается логистического пути через западные сухопутные границы, то он тоже не конкурентен по цене с морем, но у него есть лучшие шансы на сохранение, в отличие от Измаильского кластера портов, отмечает Юрий Щуклин.
— Те агробизнесы, которые в 2022-23 годах искали рынки сбыта в Европе и другие бизнесы, экстренно создававшие вдоль границ вокруг-железнодорожную инфраструктуру для обработки этих грузопотоков, сейчас помогают друг другу выжить. Владельцы инфраструктур инвестируют капитал в пользующиеся их услугами агрохозяйства, а агрохозяйства западных регионов — в инфраструктуры. Они видят, что этот логистический путь сейчас не может конкурировать с морем по пропускной способности и цене, но верят в его перспективу и надеются, что расходы и недополученные доходы окупятся, когда Украина обретет членство в ЕС и этот маршрут станет основным, а не запасным, как сейчас, — объясняет эксперт.
Основные тренды логистики аграрных грузов в 2025-2026 маркетинговом сезоне будут определять доминирующую роль морских портов, однако такая концентрация потоков делает логистику уязвимой к рискам, связанным с действиями врага в Черном море или воздушными атаками на припортовую инфраструктуру, предостерегает эксперт.
— Для страны, чей аграрный экспорт поддерживает ее жизнедеятельность и одновременно определяет мировую продовольственную безопасность, недопустимо иметь зависимость от одного логистического маршрута, который может быть заблокирован. Сохранить Измаильский и западный логистические пути означает иметь план Б, который в критический момент может стать планом А, как было в 2022 году. Это защита от рисков и путь в Европу. Аграрный экспорт – критически важный источник валюты. Поэтому способность поставлять аграрную продукцию на внешние рынки и выдерживать конкуренцию с другими странами по цене и качеству и прогнозируемости поставок — вопрос выживания страны в целом, отмечает Юрий Щуклин.
В процессе экономического восстановления и интеграции в ЕС Украина потребует не только экспорта сырья, но и развития различных торговых связей, включая перевозку промышленных товаров и стройматериалов для восстановления. Если логистика останется сконцентрированной на морских портах, их пропускная способность может оказаться недостаточной для обработки больших объемов грузопотоков, а отсутствие развитых альтернативных маршрутов, таких как западные границы или кластер Измаиля, затормозит интеграцию в европейские цепочки поставок. Это поставит Украину в невыгодное положение по сравнению с другими членами ЕС, где логистика диверсифицирована и эффективна.
— Сохранение диверсификации логистических каналов должно стать государственной стратегией. Бизнесы уже многое сделали для этого: инвестировали в инфраструктуру, нашли новые рынки. Но, несмотря на свою гибкость и адаптивность, бизнес не выполнит тех стратегических задач, которые должно делать государство в лице Правительства и Укрзализныци. Первое, что нужно сделать уже сейчас: расширить государственную программу 30% скидки тарифа для прифронтовых аграриев на отправки в Измаил, чтобы обеспечить кластеру минимально необходимый объем грузов в течение 2025-26 маркетингового сезона, сохранив его как резерв. Второе: необходимо создать и предложить ЕС математический алгоритм осуществления железнодорожных перевозок через западные переходы прозрачно и открыто с пониманием европейскими партнерами выгоды от украинских грузопотоков. Третье: начать евроинтеграционную реформу "Укрзализныци" с внедрением цифровых технологий управления перевозками с помощью ИоТ и АИ. Это позволит снизить себестоимость перевозок, сделав альтернативные маршруты более привлекательными. Только государство может создать стимулы и стратегические решения, которые обеспечат Украине гибкость, необходимую в условиях войны и последующего восстановления, — заключает эксперт.







- изм. за неделю







