gototopgototop
 
МАСЛОЖИРОВОЙ КОМПЛЕКС
ИНДЕКСЫ ЦЕН УКРАИНА
РЫНОК УКРАИНЫ
с 09.09.2013 по 13.09.2013
мониторинг ИА "Эксперт Агро"
 
 - изм. за неделю
 
Пшеница 3 кл., спрос
 1495 грн/т (EXW)
Пшеница фур., спрос
 1410 грн/т (EXW)
Ячмень фуражный, спрос
 1500 грн/т (EXW)
Кукуруза фуражная, спрос
 1010 грн/т (EXW)
Семена подсолнечника, спрос
 2860 грн/т (EXW)
Соя, спрос
 3620 грн/т (EXW)
Рапс прод., спрос
 3445 грн/т (EXW)
Мука в/с, предложение
 3105 грн/т (франко-склад)
Отруби пшеничные, предложение
 1100 грн/т (франко-склад)
Масло подсолнечное н/р, предложение
 8515 грн/т (франко-склад)
Шрот подсолнечника, предложение
 2645 грн/т (франко-склад)
Сахар, предложение
5740 грн/т (франко-склад)
 
Все цены внебиржевого рынка на всех базисах в сравнении за неделю, месяц, год:
Эксклюзивные цены:
ЦЕНЫ НА МИРОВЫХ БИРЖАХ
по состоянию на 13.09.2013
 
 - изм. за неделю
 
Кукуруза, СВОТ, США

 180,7 $/тонну

Пшеница, СВОТ, США

 235,71 $/тонну

Пшеница фур., Euronext

 242,05 $/тонну

Ячмень, FOB Руан

 238,03 $/тонну

Соя, СВОТ, США

 557 $/тонну

Соевый шрот, СВОТ, США

 490,09 $/тонну

Рапс, MATIF, Франция

 500 $/тонну

Подсолнечное маслоFOB Роттердам

 945 $/тонну

Рапсовое маслоFOB Роттердам

 984 $/тонну

Соевое маслоСВОТ, США

 933,44 $/тонну

Пальмовое масло сырое МDEX, Малайзия

 717,5 $/тонну

Сахар белыйEuronext

 492 $/тонну

Нефть, NYMEX, США

 107,42 $/barrel

Главная

Командна стійкість співробітників KERNEL допомогла зберегти заводи під час окупації


200 днів в окупації, понад 3 місяці без світла і води, зв’язку та інтернету. Команди Вовчанського та Приколотнянського ОЕЗів вистояли завдяки мужності керівників. Про це йдеться в повідомленні KERNEL на офіційному сайті компании, передає Експерт Агро.
Окупанти встановили контроль над частиною Харківської області в перші дні війни. На окупованих територіях співробітники тривалий час перебували під тиском, а підприємства — під загрозою. Керівники Вовчанського і Приколотнянського ОЕЗів знайшли у собі сили приймати важливі рішення, дбати про безпеку команд і піклуватися про життєстійкість громад. 
"Вовчанський ОЕЗ та Приколотнянський ОЕЗ – наші приклади незламності. Керівники активів згуртували людей і зберегли команди, законсервували та врятували обладнання, знайшли можливості підтримувати місцевих жителів, допомогати громадам пережити складний період окупації. Співробітники заводів показали справжню командну стійкість у роботі. Вони продовжують працювати на місцях, щоб ми змогли запустити виробництво після перемоги. Пишаюся колегами", - зауважив директор з управління виробничими активами Kernel Юрій Пугач.
Вранці 24 лютого в цехах Вовчанського олійно-екстракційного заводу кипіла робота – попри звуки вибухів і страх, співробітники закінчували цикл виробництва. Завдяки злагодженим діям директора Володимира Брюханова та команди обладнання зупинили у плановому порядку. Розпочалися консерваційні процеси – зачистка устаткування, гідротермічна обробка місткостей, злив розчинника. Спеціалісти пропарювали екстракцію, щоб максимально нейтралізувати вибухонебезпечне середовище.
У ніч на 25 лютого російські війська обстріляли завод. На території підприємства зафіксували понад 10 прильотів. Снаряди пошкодили дах одного зі складів, пожежне депо, елеватор, на якому зберігався шрот. Володимир Брюханов зібрав колектив і озвучив пріоритети: життя людей – понад усе. Щоб зберегти команду та підприємство, колеги повинні були берегти себе і дбати одне про одного.
Директор Вовчанського ОЕЗа Володимир Брюханов повідомив: "Керівник повинен бути прикладом для колективу в усьому й завжди, а також підтримкою в період випробувань. Ми пройшли через найважчі з них — тиск з боку окупаційного режиму, тривалу відсутність світла і води, обмежений доступ до мобільного зв’язку й інтернету — не втративши гідності. Віра в себе і людей навколо допомогла нам пережити окупацію з мінімальними втратами. Велика вдячність за це моїй команді".
На момент вторгнення у підприємства були значні запаси сировини та готової продукції – цілий елеватор шроту, більше ніж половина елеватора соняшникового насіння і третина резервуарів, заповнених соняшниковою олією. Частину цистерн і вагонів з продукцією, що були вивезені на залізничну станцію і призначалися до відправки, силами робітників заводу вдалося зберегти від мародерства та повернути на завод у перший тиждень окупації. Партію соняшникової олії передали в Центр надання соціальних послуг як гуманітарну допомогу.
Проблеми зі світлом у Вовчанську почалися одразу з 24 лютого, згодом електроенергію вимкнули повністю. Вовчанський ОЕЗ підживлювався від генератора. У зазначений час колектив і місцеві жителі могли безперешкодно зарядити мобільні телефони, ноутбуки та ліхтарики. Крім цього, альтернативне живлення забезпечувало подачу та відведення води в прилеглих до заводу будинках.
Ще з першого дня повномасштабного вторгнення, коли на території Приколотнянського олійно-екстракційного заводу розірвався ворожий снаряд, директор підприємства Володимир Казаков вирішив зробити все, щоб не дати окупантам жодного шансу на реалізацію ворожих планів. Команда продовжувала виходити на роботу. Враховуючи нові умови, співробітники сформували список задач – ремонт обладнання, будівель, трубопроводів та очисних споруд, зачистка деталей та обладнання, розчистка території заводу.
"Нам потрібно було показати, що завод працює. У той момент це було єдиним способом зберегти актив і подбати про команду. Коли всі разом, то місце перебування стає острівцем безпеки, де кожен почувається впевненіше. Звісно, окупанти намагалися заїхати на територію заводу та їм щоразу не вдавалося. Я вдячний команді, яка не піддалася на провокації чи залякування. Всі намагалися бути корисними тут і зараз, виконуючи роботу, що кардинально відрізнялася від посадових обов’язків. Просто ділилися на групи й бралися за справи", - повідомив директор Приколотнянського ОЕЗ Володимир Казаков.
У березні Володимира Казакова відвезли на зустріч з так званим наглядачем від «нової влади». Він вимагав від директора розмістити на території заводу військову техніку, до гуртожитку заселити своїх солдатів і віддати на їхні потреби готову продукцію. Володимир Казаков спокійно відповідав, що світла й тепла в приміщеннях немає, техніку розміщувати не можна, а товар зіпсувався через неналежне зберігання. Окупаційна адміністрація потребувала зразки олії: завод їх надав, але попередньо зробив неякісними.
За період окупації приймалося чимало складних рішень, щоб забезпечити колектив зв’язком і ліками, готівкою та продовольством. Коли у співробітників зібралися чималі суми заробітної плати на картках, а зняти їх не було можливості, директор знайшов підприємців, готових обмінювати олію на борошно, крупи, цукор. Адже тоді комісія, встановлена спекулянтами за переведення в готівку, досягала 50%.
Керівник піклувався не лише про свою команду. На звернення волонтерів про потреби людей з інвалідністю відреагував миттєво, надавши їм адресну допомогу – олію, крупи та цукор. Особливу увагу приділяв пенсіонерам, забезпечував людей з хронічними хворобами дефіцитними медикаментами. Відсутність світла в Приколотному протягом трьох місяців могла б перерости у справжню гуманітарну катастрофу, але команда заводу під’єднала промисловий генератор, який качав воду зі свердловин у підготовлені резервуари. Всім мешканцям давали можливість заряджати ліхтарики, павербанки, телефони.
У вересні ЗСУ звільнили Харківщину, проте російська сторона продовжує жорстокі обстріли прикордонних районів. Внаслідок влучань більшість об’єктів на території підприємств зазнали пошкоджень. Модернізована котельня, яку на Вовчанському ОЕЗ планували запустити навесні 2022 року, пошкоджена уламками снарядів. Наслідки останнього прильоту по території Приколотнянського ОЕЗ – 85% вибитих вікон та 6 тонн утилізованого співробітниками скла. Долаючи наслідки ударів, команди заводів працюють і над вивезенням продукції – завантажують по 5-6 машин на добу, формують мінімальні партії, щоб максимально убезпечитися від ворожих атак.
Попри всі загрози, їм вдалося зберегти обладнання, сировину, готову продукцію та витратні матеріали. 
Раніше Експерт Агро повідомляло, що ГК "Кернел" придбала термінал з перевалки олії в порту "Південний"

Довідка. ГК Кернел – найбільший у світі виробник та експортер соняшникової олії, ключовий постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. З 2007 року акції торгуються на Варшавській фондовій біржі. У 2017 році Кернел успішно дебютував на ринку євробондів, розмістивши на Ірландській фондовій біржі п'ятирічні облігації на суму 500 млн доларів зі ставкою 8,75%. Команда Кернел налічує понад 15 тис. осіб. До початку російської агресії проти України «Кернел» посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням та торгівлею іншою агропродукцією. Найбільшим співвласником Кернела через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,28%. У 2022 фінансовому році (ФГ, липень 2021 – червень 2022) "Кернел" отримав $41 млн чистого збитку проти $513 млн чистого прибутку за минулий ФР. Виторг знизився на 5% - до $5,332 млрд., а також скоротив перевалку вантажів на експорт через свої портові термінали порівняно з 2021 ФР на 11% - до 7,269 млн тонн. Свою продукцію компанія постачає більш ніж у 60 країн світу, серед основних ринків збуту – Індія, Єгипет, Туреччина та країни Європейського Союзу.
 
 
 
 


Командная стойкость сотрудников KERNEL помогла сохранить заводы во время оккупации
 
200 дней в оккупации, более 3-х месяцев без света и воды, связи и интернета. Команды Волчанского и Приколотнянского МЭЗов выстояли благодаря мужеству руководителей. Об этом говорится в сообщении KERNEL на официальном сайте компании, передает Эксперт Агро.
Оккупанты установили контроль над частью Харьковской области в первые дни войны. На оккупированных территориях сотрудники долгое время находились под давлением, а предприятия под угрозой. Руководители Волчанского и Приколотнянского МЭЗов нашли в себе силы принимать важные решения, заботиться о безопасности команд и жизнестойкости общин.
"Волчанский МЭЗ и Приколотнянский МЭЗ – наши примеры несокрушимости. Руководители активов сплотили людей и сохранили команды, законсервировали и спасли оборудование, нашли возможности поддерживать местных жителей, помогать общинам пережить сложный период оккупации. Сотрудники заводов показали настоящую командную стойкость в работе. Они продолжают работать на местах, чтобы мы смогли запустить производство после победы. Горжусь коллегами", - отметил директор по управлению производственными активами Kernel Юрий Пугач.
Утром 24 февраля в цехах Волчанского маслоэкстракционного завода кипела работа – несмотря на звуки взрывов и страх, сотрудники заканчивали цикл производства. Благодаря слаженным действиям директора Владимира Брюханова и команды, оборудование остановили в плановом порядке. Начались консервационные процессы – зачистка оборудования, гидротермическая обработка емкостей, слив растворителя. Специалисты пропаривали экстракцию, чтобы максимально нейтрализовать взрывоопасную среду.
В ночь на 25 февраля российские войска обстреляли завод. На территории предприятия зафиксировали более десяти прилетов. Снаряды повредили крышу одного из складов, пожарное депо, элеватор, на котором хранился шрот. Владимир Брюханов собрал коллектив и озвучил приоритеты: жизнь людей – важнее всего. Чтобы сохранить команду и предприятие, коллеги должны были беречь себя и заботиться друг о друге.
Директор Волчанского ОЭЗа Владимир Брюханов отметил: "Руководитель должен быть примером для коллектива во всем и всегда, а также поддержкой в период испытаний. Мы прошли через самые тяжелые из них - давление со стороны оккупационного режима, длительное отсутствие света и воды, ограниченный доступ к мобильной связи и интернету — не потеряв достоинства. Вера в себя и людей вокруг помогла нам пережить оккупацию с минимальными потерями. Большая благодарность за это моей команде".
На момент вторжения у предприятия были значительные запасы сырья и готовой продукции – полный элеватор шрота, более половины элеватора семян подсолнечника и треть резервуаров, заполненных подсолнечным маслом. Часть цистерн и вагонов с продукцией, которые были вывезены на железнодорожную станцию и предназначались для отправки, силами рабочих завода удалось сохранить от мародерства и вернуть на завод в первую неделю оккупации. Партию подсолнечного масла передали в Центр предоставления социальных услуг гуманитарной помощи.
Проблемы со светом в Волчанске начались сразу с 24 февраля, затем электроэнергию выключили полностью. Волчанский МЭЗ подпитывался от генератора. В указанное время коллектив и местные жители могли беспрепятственно зарядить мобильные телефоны, ноутбуки и фонарики. Кроме этого, альтернативное питание обеспечивало подачу и отвод воды в близлежащих к заводу домах.
Еще с первого дня полномасштабного вторжения, когда на территории Приколотнянского маслоэкстракционного завода разорвался вражеский снаряд, директор предприятия Владимир Казаков решил сделать все, чтобы не дать оккупантам никакого шанса на реализацию вражеских планов. Команда продолжала выходить на работу. Учитывая новые условия, сотрудники сформировали список задач – ремонт оборудования, зданий, трубопроводов и очистных сооружений, зачистку деталей и оборудования, расчистку территории завода.
"Нам нужно было показать, что завод работает. В тот момент это было единственным способом сохранить актив и позаботиться о команде. Когда все вместе, то место пребывания становится островком безопасности, где каждый чувствует себя увереннее. Конечно, оккупанты пытались заехать на территорию завода, но им каждый раз не удавалось. Я благодарен команде, которая не поддалась на провокации или запугивание. Все пытались быть полезными здесь и сейчас, выполняя кардинально отличающуюся от должностных обязанностей работу. Просто делились на группы и брались за дела", - сообщил директор Приколотнянского МЭЗа Владимир Казаков.
В марте Владимира Казакова отвезли на встречу с так называемым смотрителем от «новой власти». Он потребовал от директора разместить на территории завода военную технику, в общежитие заселить своих солдат и отдать на их нужды готовую продукцию. Владимир Казаков спокойно отвечал, что света и тепла в помещениях нет, технику размещать нельзя, а товар испортился из-за ненадлежащего хранения. Оккупационная администрация потребовала образцы масла: завод их предоставил, но предварительно сделал некачественными За период оккупации принималось немало сложных решений, для обеспечения коллектива связью и лекарствами, наличными деньгами и продовольствием. Когда у сотрудников собрались немалые суммы заработной платы на карточках, а снять их не было возможности, директор нашел предпринимателей, готовых обменивать растительное масло на муку, крупы, сахар. Ведь тогда комиссия, установленная спекулянтами за обналичивание, достигала 50%.
Руководитель заботился не только о своей команде. На обращение волонтеров о нуждах людей с инвалидностью отреагировал мгновенно, предоставив им адресную помощь – растительное масло, крупы и сахар. Особое внимание уделял пенсионерам, обеспечивал людей с хроническими болезнями дефицитными медикаментами. Отсутствие света в Приколотном в течение трех месяцев могло бы перерасти в настоящую гуманитарную катастрофу, но команда завода подключила промышленный генератор, качавший воду из скважин в подготовленные резервуары. Всем жильцам давали возможность заряжать фонарики, павербанки, телефоны.
В сентябре ВСУ освободили Харьковщину, однако российская сторона продолжает жестокие обстрелы приграничных районов. В результате попаданий большинство объектов на территории предприятий получили повреждения. Модернизированная котельная, которую на Волчанском МЭЗе планировали запустить весной 2022 года, повреждена обломками снарядов. Последствия последнего прилета по территории Приколотнянского МЭЗа – 85% выбитых окон и 6 тонн утилизированного сотрудниками стекла. Преодолевая последствия ударов, команды заводов работают и над вывозом продукции – загружают по 5-6 машин в сутки, формируют минимальные партии, чтобы максимально обезопаситься от вражеских атак.
Несмотря на все угрозы, им удалось сохранить оборудование, сырье, готовую продукцию и расходные материалы.
Ранее Эксперт Агр сообщало, что ГК "Кернел" приобрела терминал по перевалке масла в порту "Пивденный"

Справка. ГК Кернел – крупнейший в мире производитель и экспортер подсолнечного масла, ключевой поставщик сельскохозяйственной продукции из региона Черноморского бассейна на мировые рынки. С 2007 года акции компании торгуются на Варшавской фондовой бирже. В 2017 году Кернел успешно дебютировал на рынке евробондов, разместив на Ирландской фондовой бирже пятилетние облигации на сумму 500 млн. долларов со ставкой 8,75%. Команда Кернел насчитывает более 15 тыс. человек. До начала российской агрессии против Украины «Кернел» занимал первое место в мире по производству подсолнечного масла (около 7% мирового производства) и его экспорту (около 12%), а также был крупнейшим производителем и продавцом бутилированного подсолнечного масла в Украине. Кроме того, компания занималась выращиванием и торговлей другой агропродукцией. Крупнейшим совладельцем Кернела через Namsen Ltd. есть украинский бизнесмен Андрей Веревский с долей 39,28%. В 2022 финансовом году (ФГ, июль 2021 - июнь 2022) "Кернел" получил $41 млн чистого убытка против $513 млн чистой прибыли за прошлый ФР. Выручка снизилась на 5% - до $5,332 млрд., а также сократил перевалку грузов на экспорт из-за своих портовых терминалов по сравнению с 2021 ФР на 11% — до 7,269 млн тонн. Свою продукцию компания поставляет более чем в 60 стран мира, среди основных рынков сбыта - Индия, Египет, Турция и страны Европейского Союза.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Назад
«ЭКСПЕРТ АГРО» В СОЦСЕТЯХ
 
 
ВАЖНЫЕ СОБЫТИЯ
КОНФЕРЕНЦИИ
ХV международная конференция
19-20 мая 2022 г.
г. Киев, Украина,
отель «Президент отель»
 
ВЫСТАВКИ
DEMO-зона в рамках конференции
Украина, г. Киев
отель «Президент отель»
НАШИ ПАРТНЕРЫ