gototopgototop
 
МАСЛОЖИРОВОЙ КОМПЛЕКС
ИНДЕКСЫ ЦЕН УКРАИНА
РЫНОК УКРАИНЫ
с 09.09.2013 по 13.09.2013
мониторинг ИА "Эксперт Агро"
 
 - изм. за неделю
 
Пшеница 3 кл., спрос
 1495 грн/т (EXW)
Пшеница фур., спрос
 1410 грн/т (EXW)
Ячмень фуражный, спрос
 1500 грн/т (EXW)
Кукуруза фуражная, спрос
 1010 грн/т (EXW)
Семена подсолнечника, спрос
 2860 грн/т (EXW)
Соя, спрос
 3620 грн/т (EXW)
Рапс прод., спрос
 3445 грн/т (EXW)
Мука в/с, предложение
 3105 грн/т (франко-склад)
Отруби пшеничные, предложение
 1100 грн/т (франко-склад)
Масло подсолнечное н/р, предложение
 8515 грн/т (франко-склад)
Шрот подсолнечника, предложение
 2645 грн/т (франко-склад)
Сахар, предложение
5740 грн/т (франко-склад)
 
Все цены внебиржевого рынка на всех базисах в сравнении за неделю, месяц, год:
Эксклюзивные цены:
ЦЕНЫ НА МИРОВЫХ БИРЖАХ
по состоянию на 13.09.2013
 
 - изм. за неделю
 
Кукуруза, СВОТ, США

 180,7 $/тонну

Пшеница, СВОТ, США

 235,71 $/тонну

Пшеница фур., Euronext

 242,05 $/тонну

Ячмень, FOB Руан

 238,03 $/тонну

Соя, СВОТ, США

 557 $/тонну

Соевый шрот, СВОТ, США

 490,09 $/тонну

Рапс, MATIF, Франция

 500 $/тонну

Подсолнечное маслоFOB Роттердам

 945 $/тонну

Рапсовое маслоFOB Роттердам

 984 $/тонну

Соевое маслоСВОТ, США

 933,44 $/тонну

Пальмовое масло сырое МDEX, Малайзия

 717,5 $/тонну

Сахар белыйEuronext

 492 $/тонну

Нефть, NYMEX, США

 107,42 $/barrel

Главная

В России предложили ввести мониторинг цен на подсолнечное масло с помощью биржевых механизмов


Минсельхоз предлагает ввести в РФ мониторинг цен на подсолнечное масло с помощью биржевых механизмов, что следует из материалов рабочей группы по таможенно-тарифному регулированию и ответным мерам во внешней торговле таможенной комиссии, сообщает Эксперт Агро со ссылкой на Интерфакс.
Согласно документу, Минсельхоз считает целесообразным организовать мониторинг цен на подсолнечное масло путем наблюдения и регистрации биржевых котировок и/или внебиржевых индексов. Соответствующие изменения предлагается внести в постановление правительства РФ от 23 июля 2013 года (№623) "Об утверждении положения о предоставлении информации о заключенных сторонами не на организованных торгах договорах, обязательства по которым предусматривают переход права собственности на товар, допущенный к организованным торгам, а также о ведении реестра таких договоров и предоставлении информации из указанного реестра".
Сейчас предусмотрена регистрация на бирже таких договоров на зерновые (пшеница и меслин, ячмень, кукуруза). На основе цен этих экспортных контрактов формируется индикативная цена, которая используется для расчета экспортной пошлины на пшеницу, ячмень и кукурузу в рамках зернового демпфера, который действует в РФ со 2 июня этого года.
С 1 сентября в РФ начнет действовать демпфер при экспорте подсолнечного масла. Его нынешний механизм предусматривает введение плавающей вывозной 70%-ной пошлины. Ее будут взимать с разницы между базовой ценой ($1 тыс. за тонну) и индикативной ценой (среднее арифметическое рыночных цен за месяц), уменьшенной на величину корректирующего коэффициента ($50 за 1 тонну). Для установления индикативной цены Минсельхозу поручено вести постоянный мониторинг рынка.
Как следует из документа, по оценке представителей Национальной товарной биржи (НТБ, входит в группу "Московская биржа"), для организации мониторинга цен на подсолнечное масло, предложенного Минсельхозом, необходим шестимесячный период.
Рабочая группа обратилась с просьбой к ФАС в возможно короткий срок проработать вопрос о целесообразности организации мониторинга цен на подсолнечное масло путем наблюдения и регистрации биржевых котировок и/или внебиржевых индексов.
Предполагается, что Минсельхоз доложит информацию по вопросу мониторинга цен на подсолнечное масло на заседании таможенной комиссии.
В Минсельхозе оперативно не ответили на запрос о деталях предложенного механизма.
Между тем, согласно документам группы, Масложировой союз считает нецелесообразным это нововведение. 
"На сегодняшний день на рынке немного игроков, кто занимается переработкой и экспортом растительных масел по сравнению с производителями масличных и зерна, порядок взаимодействия уже определен и работает, - заявил представитель объединения. - Рынку биржевая торговля маслом не нужна, введение дополнительных механизмов регулирования станет бюрократическим и экономически избыточным препятствием для ведения бизнеса".
Как считает гендиректор Института конъюнктуры аграрного рынка (ИКАР) Дмитрий Рылько, надо подумать, стоит ли вводить этот механизм. "Этот рынок не очень ликвидный, сделок, в отличие от рынка зерна, гораздо меньше", - сказал он.
По его словам, предложенный ранее механизм расчета пошлины понятен отрасли. "Он действует на основе индекса группы балтийских портов минус цена доставки (корректирующий коэффициент - ИФ). Там есть большая ликвидность, а доля случайностей и субъективного фактора небольшая, - заявил Рылько. - Надо думать и сравнивать, стоит ли переходить к индексу неизведанному, который получается в результате регистрации экспортных контрактов".
Между тем, как считает вице-президент Российского зернового союза Александр Корбут, предложение Минсельхоза вполне логично с учетом того, что такой механизм действует в зерновом демпфере. "Есть отлаженная схема расчета пошлин на зерно. Необходимо начинать и регистрацию экспортных контрактов на подсолнечное масло и на основании этого уже рассчитывать все - и индикативные цены, и пошлину", - заявил он "Интерфаксу", напомнив, что это предложение не новое. В свое время Зерновой союз предлагал перевести на биржу регистрацию экспортных контрактов и на масло, и на масличные.
"Если уж проводить мониторинг, то по единой схеме - как по зерновому демпферу, - сказал он. - В таком случае все контракты будут прозрачными. Этот как раз одна из задач государства - обеспечить прозрачность на рынке".
Зерновой демпфер предусматривает плавающую пошлину на экспорт пшеницы, кукурузы и ячменя, которая рассчитывается на основе ценовых индикаторов с ценой отсечения по пшенице в $200 за тонну, по кукурузе и ячменю - в $185 за тонну. Ее размер составляет 70% от превышения этого показателя.
 
 

У Росії запропонували ввести моніторинг цін на соняшникову олію за допомогою біржових механізмів
 
Мінсільгосп пропонує ввести в РФ моніторинг цін на соняшникову олію за допомогою біржових механізмів, що випливає з матеріалів робочої групи з митно-тарифного регулювання та відповідним заходів у зовнішній торгівлі митної комісії, повідомляє Експерт Агро з посиланням на Інтерфакс.
Згідно з документом, Мінсільгосп вважає за доцільне організувати моніторинг цін на соняшникову олію шляхом спостереження і реєстрації біржових котирувань і / або позабіржових індексів. Відповідні зміни пропонується внести до постанови уряду РФ від 23 липня 2013 роки (№623) "Про затвердження положення про надання інформації про укладені сторонами не так на організованих торгах договорах, зобов'язання за якими передбачають перехід права власності на товар, допущений до організованих торгів, а також про ведення реєстру таких договорів і надання інформації із зазначеного реєстру ".
Зараз передбачена реєстрація на біржі таких договорів на зернові (пшениця і меслин, ячмінь, кукурудза). На основі цін цих експортних контрактів формується індикативна ціна, яка використовується для розрахунку експортного мита на пшеницю, ячмінь і кукурудзу в рамках зернового демпфера, який діє в РФ з 2 червня цього року.
З 1 вересня в РФ почне діяти демпфер при експорті соняшникової олії. Його нинішній механізм передбачає введення плаваючої вивізного 70% -го мита. Її будуть стягувати з різниці між базовою ціною ($ 1 тис. За тонну) і індикативної ціною (середнє арифметичне ринкових цін за місяць), зменшеної на величину коригуючого коефіцієнта ($ 50 за 1 тонну). Для встановлення індикативної ціни Мінсільгоспу доручено вести постійний моніторинг ринку.
Як випливає з документа, за оцінкою представників Національної товарної біржі (НТБ, входить до групи "Московська біржа"), для організації моніторингу цін на соняшникову олію, запропонованого Мінсільгоспом, необхідний шестимісячний період.
Робоча група звернулася з проханням до ФАС в якнайкоротший термін опрацювати питання про доцільність організації моніторингу цін на соняшникову олію шляхом спостереження і реєстрації біржових котирувань і / або позабіржових індексів.
Передбачається, що Мінсільгосп доповість інформацію з питання моніторингу цін на соняшникову олію на засіданні митної комісії.
У Мінсільгоспі оперативно не відповіли на запит про деталі запропонованого механізму.
Тим часом, згідно з документами групи, Масложировий союз вважає недоцільним це нововведення.
"На сьогоднішній день на ринку трохи гравців, хто займається переробкою та експортом рослинних масел в порівнянні з виробниками олійних і зерна, порядок взаємодії вже визначено і працює, - заявив представник об'єднання. - Ринку біржова торгівля маслом не потрібна, введення додаткових механізмів регулювання стане бюрократичним і економічно надмірною перешкодою для ведення бізнесу ".
Як вважає гендиректор Інституту кон'юнктури аграрного ринку (ІКАР) Дмитро Рилько, треба подумати, чи варто вводити цей механізм. "Цей ринок не дуже ліквідний, угод, на відміну від ринку зерна, набагато менше", - сказав він.
За його словами, запропонований раніше механізм розрахунку мита зрозумілий галузі. "Він діє на основі індексу групи балтійських портів мінус ціна доставки (коригуючий коефіцієнт - ІФ). Там є велика ліквідність, а частка випадковостей і суб'єктивного фактора невелика, - заявив Рилька. - Треба думати і порівнювати, чи варто переходити до індексу незвіданого, який виходить в результаті реєстрації експортних контрактів ".
Тим часом, як вважає віце-президент Російського зернового союзу Олександр Корбут, пропозиція Мінсільгоспу цілком логічно з урахуванням того, що такий механізм діє в зерновому демпфері. "Є налагоджена схема розрахунку мит на зерно. Жінкам необхідно рекомендувати розпочинати і реєстрацію експортних контрактів на соняшникову олію і на підставі цього вже розраховувати все - і індикативні ціни, і мито", - заявив він "Інтерфаксу", нагадавши, що ця пропозиція не нове. Свого часу Зерновий союз пропонував перевести на біржу реєстрацію експортних контрактів і на масло, і на олійні.
"Якщо вже проводити моніторинг, то за єдиною схемою - як по зерновому демпфера, - сказав він. - У такому разі всі контракти будуть прозорими. Цей якраз одне із завдань держави - забезпечити прозорість на ринку".
Зерновий демпфер передбачає плаваючу мито на експорт пшениці, кукурудзи і ячменю, яка розраховується на основі цінових індикаторів з ціною відсікання по пшениці в $ 200 за тонну, по кукурудзі і ячменю - в $ 185 за тонну. Її розмір становить 70% від перевищення цього показника.
 
 
 
 
 
 Назад
«ЭКСПЕРТ АГРО» В СОЦСЕТЯХ
 
 
ВАЖНЫЕ СОБЫТИЯ
КОНФЕРЕНЦИИ
ХV международная конференция
19-20 мая 2022 г.
г. Киев, Украина,
отель «Президент отель»
 
ВЫСТАВКИ
DEMO-зона в рамках конференции
Украина, г. Киев
отель «Президент отель»
НАШИ ПАРТНЕРЫ