gototopgototop
МАСЛОЖИРОВОЙ КОМПЛЕКС
ПОДПИСНОЙ ИНДЕКС - 91014
Для просмотра журнала 
в режиме On-Line
нажмите на обложку

 Архив изданий
Последний номер
ИНДЕКСЫ ЦЕН УКРАИНА
 
РЫНОК УКРАИНЫ
с 09.09.2013 по 13.09.2013
мониторинг ИА "Эксперт Агро"
 
 - изм. за неделю
 
Пшеница 3 кл., спрос
 1495 грн/т (EXW)
Пшеница фур., спрос
 1410 грн/т (EXW)
Ячмень фуражный, спрос
 1500 грн/т (EXW)
Кукуруза фуражная, спрос
 1010 грн/т (EXW)
Семена подсолнечника, спрос
 2860 грн/т (EXW)
Соя, спрос
 3620 грн/т (EXW)
Рапс прод., спрос
 3445 грн/т (EXW)
Мука в/с, предложение
 3105 грн/т (франко-склад)
Отруби пшеничные, предложение
 1100 грн/т (франко-склад)
Масло подсолнечное н/р, предложение
 8515 грн/т (франко-склад)
Шрот подсолнечника, предложение
 2645 грн/т (франко-склад)
Сахар, предложение
5740 грн/т (франко-склад)
 
Все цены внебиржевого рынка на всех базисах в сравнении за неделю, месяц, год:
Эксклюзивные цены:
ЦЕНЫ НА МИРОВЫХ БИРЖАХ
по состоянию на 13.09.2013
 
 - изм. за неделю
 
Кукуруза, СВОТ, США

 180,7 $/тонну

Пшеница, СВОТ, США

 235,71 $/тонну

Пшеница фур., Euronext

 242,05 $/тонну

Ячмень, FOB Руан

 238,03 $/тонну

Соя, СВОТ, США

 557 $/тонну

Соевый шрот, СВОТ, США

 490,09 $/тонну

Рапс, MATIF, Франция

 500 $/тонну

Подсолнечное маслоFOB Роттердам

 945 $/тонну

Рапсовое маслоFOB Роттердам

 984 $/тонну

Соевое маслоСВОТ, США

 933,44 $/тонну

Пальмовое масло сырое МDEX, Малайзия

 717,5 $/тонну

Сахар белыйEuronext

 492 $/тонну

Нефть, NYMEX, США

 107,42 $/barrel

Главная

Довідка щодо зобов'язань України в рамках СОТ

 

Зобов’язання щодо зниження та зв’язування тарифних ставок

Пояснення: Зв’язування тарифних ставок (ставок ввізного або імпортного мита) означає, що чинні ставки не повинні перевищувати рівень, на якому їх було "зв'язано".

 

Основою для визначення рівня тарифів та підготовки тарифної пропозиції України на переговорах були:

-        Концепція трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ, затверджена Указом Президента України від 6 квітня 1996 року №255/96;

-        Чинний Митний тариф, прийнятий Законом України "Про  Митний тариф України", від 05.04.2001 №2371-111;

-        Висновки галузевих міністерств та центральних органів виконавчої влади про можливість відхилення ставок ввізного мита на окремі види продукції від встановлених вищезазначеними документами.

Протягом 2005 року Верховною Радою України прийнято низку законів України, спрямованих на приведення рівня митно-тарифного захисту у відповідність з нормами СОТ.

Україна приєдналась до низки секторальних "нульових" домовленостей про зниження ставок на такі групи товарів: сталь, іграшки, деревина, кольорові метали, фармацевтичні препарати, папір, сільськогосподарська техніка, меблі, інформаційні технології, наукове, медичне обладнання, будівельна техніка, дистильовані спирти, цивільна авіація.

Крім того, приєднались до секторальної гармонізації з хімічних товарів (5,5 – 6,5%), текстилю та одягу (0 – 17,5%). Переважна більшість секторальних домовленостей охоплює комплектуючі та сировину для виробництва технологічної продукції, а не товари споживчого вжитку (кінцева продукція).

Продукція, яка належить до секторів наукового, медичного обладнання та інформаційних технологій здебільшого не виробляється вітчизняними підприємствами, або виробляється на рівні застарілих на декілька поколінь технологічних схем, що не відповідає сучасному попиту. Зниження тарифного захисту цієї продукції сприяє розвитку внутрішнього ринку в цих сферах.

Відповідно до Угоди про торгівлю текстилем та одягом між Україною та ЄС тарифні ставки України на ці товари ще до вступу були приведені до рівня, що відповідає зобов’язанням у рамках СОТ.

З метою ефективного захисту внутрішнього ринку Україна домовлено про перехідні періоди, які дають можливість поступової адаптації чутливих секторів вітчизняної  промисловості до діяльності в умовах конкуренції з державами-членами СОТ. Зазначене стосується як окремих видів сільськогосподарської, так і промислової продукції.

На сьогодні обкладення ввізним митом при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється відповідно до Закону України від 05.02.1992 № 2097-XII "Про Єдиний митний тариф" за ставками, затвердженими Законом України від 21.12.2010 № 2829-VI  "Про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України".

Нова редакція Митного тарифу відповідає останній версії Гармонізованої системи опису і кодування товарів 2007 року і має на меті адаптацію статистичної системи України до міжнародних методів, стандартів та класифікації, а також приведення ставок ввізного мита на товари у відповідність з рівнем, визначеним для товарів на 2011 рік у додатку І до Протоколу, ратифікованого Законом України від 10.04.08 № 250 "Про ратифікацію Протоколу про вступ України до СОТ".

Водночас, згідно міжнародних зобов’язань України залишаються окремі товари, митні ставки яких підлягають трансформації у 2012-2013 рр.:

0302 660000 – риба свіжа: вугор;

0305 597000 – риба сушена, солона або несолона, але не копчена: палтус атлантичний;

0305 598010 – риба сушена, солона або несолона, але не копчена: осетроподібні;

0909 100000 - насіння анісу або бодяну;

1605 400000 - готові або консервовані: інші ракоподібні;

2008 999990 – плоди, горіхи та інші їстівні частини рослин, приготовлені або консервовані: інші;

8703 231110 – транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, нові: з об’ємом циліндрів двигуна 1 500 - 2 200 см3;

8703 231130 - транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, нові: з об’ємом циліндрів двигуна 2 200 - 3 000 см3;

8703 241000 - транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом: з об’ємом циліндрів двигуна понад 3 000 см3, нові;

8903 921000 – човни, катери моторні, крім човнів із забортним двигуном: морські.

Середньоарифметична ставка кінцевого зв’язаного рівня становить 11,16% для сільськогосподарських продуктів та 4,85% для промислових товарів.

Внутрішня підтримка та доступ на ринок сільського господарства

Країни, що приєднуються до СОТ, відповідно до Угоди СОТ про сільське господарство беруть на себе певні зобов’язання щодо державної підтримки сільського господарства; доступу на ринок сільськогосподарських і продовольчих товарів; санітарних і фітосанітарних заходів, експортної конкуренції в сільськогосподарській і продовольчій торгівлі.

Згідно домовленостей Україна не має зобов’язань перед СОТ по скороченню внутрішньої підтримки, що надається через "жовті" програми. Є лише зобов’язання не перевищувати річний рівень підтримки, вираженого у показнику СВП. Щорічний Сукупний вимір державної підтримки (СВП) сільського господарства України, який акумулює в собі окремі "жовті" програми підтримки, не повинен перевищувати – 3 млрд. 43 млн. грн. Крім того, додатково Україна може кожен рік витрачати на жовті програми до 5% від річної вартості виробництва валової продукції сільського господарства.

До базового періоду 2004-2006 рр., крім СВП, включено непродуктову підтримку "жовтої скриньки" у розмірі 3 млрд. 51 млн. грн., яка менша, ніж 5% від вартості валової продукції сільського господарства та 2 млрд. 424 млн. грн. у вигляді "зелених програм" підтримки сільськогосподарських виробників.

Як і всі країни-члени СОТ, Україна не має обмежень на "зелені" програми внутрішньої підтримки сільського господарства, вплив яких на торгівлю відсутній або мінімальний, за умови, що ці програми відповідають умовам, визначеним в Угоді СОТ про сільське господарство. Бюджетне фінансування програм "зеленої скриньки" може бути збільшено Україною, тому що воно не обмежується з боку СОТ, - на видатки на створення інфраструктури, консалтинг, маркетингові послуги, охорону навколишнього середовища, навчання, інспектування продукції, розбудову сучасної системи технічних стандартів, прискорення роботи по їх гармонізації з міжнародними та європейськими.

Україна погодилася не здійснювати субсидування експорту.

Україна застосовує тарифну квоту на тростинний цукор-сирець (щорічно з першого року членства в обсязі 260 тис тонн із подальшим збільшенням до 267,8 тис. тонн з 2010 року). Квота розподілятиметься у порядку надходження заявок через 3 роки після вступу країни до СОТ.

Доступ до ринку послуг

Відповідно до правил Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС) Україна взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення національного режиму та доступу на ринок в 11 основних секторах послуг, в тому числі, секторах професійних послуг, зв’язку, будівництва та суміжних інженерних послуг, послуг дистриб’юторів, послуг у сфері освіти, послуг з охорони довкілля, фінансових послуг (страхування та банківські послуги), послуг в сфері охорони здоров’я та в соціальній сфері, послуг, пов’язаних з туризмом, з організацією відпочинку, культурних та спортивних заходів, транспортних послуг, а також в інших галузях.

У зазначених секторах повинен забезпечуватися вільний доступ на ринок для послуг та їх постачальників, за винятком, коли у зобов‘язаннях Україною зазначені певні умови, обмеження чи вимоги щодо доступу в конкретному секторі послуг.

Надання національного режиму означає, що у зазначених секторах, і за дотримання умов та кваліфікаційних вимог, визначених у зобов’язаннях України, послугам і постачальникам країн СОТ щодо всіх заходів, які стосуються постачання послуг, надається режим, не менш сприятливий, ніж вітчизняним послугам чи постачальникам послуг.

Інші зобов’язання стосовно дотримання положень угод СОТ, які містяться в звіті Робочої групи

Приватизація. Україна регулярно інформуватиме країни-члени СОТ про розвиток її програми приватизації та інші питання, що стосуються її економічних реформ.

Пояснення: країни СОТ періодично повідомляють про свою торговельну політику та досягнення економічних цілей в рамках механізму огляду торговельної політики СОТ.

 

Державна торгівля. З дати вступу до СОТ законодавство України, що регулює торговельну діяльність підприємств державної власності, або які контролюються державою, а також інших підприємств, які мають спеціальні або виключні права та привілеї, при здійсненні яких вони впливають шляхом купівлі чи продажу на експорт чи імпорт, повністю відповідатиме положенням СОТ. Усі такі підприємства працюватимуть на комерційних засадах. Відповідно до прийнятих зобов’язань Україна надала СОТ повідомлення та інформацію про діяльність цих підприємств (нотифікація G/STR/N/12/UKR від 20 червня 2008)

Пояснення: країни СОТ повинні забезпечувати, щоб діяльність державних та недержавних підприємств, які мають виняткові чи спеціальні привілеї, у сфері імпорту чи експорту відбувалась із дотриманням принципу недискримінації та на комерційній основі. Країни СОТ періодично повідомляють про діяльність таких підприємств.

Прикладом можуть бути підприємства, що мають виняткові права стосовно імпорту чи експорту певних товарів (в Україні, наприклад - етилових, коньячних спиртів, енергоресурсів, фармацевтичних препаратів, військової зброї тощо).

 

Цінова політика. Заходи контролю за цінами застосовуватимуться у відповідності з принципами СОТ і братимуть до уваги інтереси експортуючих країн-членів СОТ.

З дати вступу до СОТ Україна не застосовуватиме обов’язкових мінімальних цін на імпортовані товари.

Усі тарифи на перевезення залізничним транспортом застосовуватимуться на недискримінаційній основі.

Україна продовжуватиме публікувати перелік товарів і послуг, ціни на які визначаються державою.

Пояснення: країни СОТ повинні дотримуватися правил СОТ стосовно цінової політики, зокрема, брати до уваги інтереси країн-експортерів та не застосовувати обов‘язкові мінімальні ціни.

Україна ще кілька років до вступу припинила застосування мінімальних цін на алкогольні напої, певні сільськогосподарські товари.

 

Тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом, які підлягають регулюванню, були приведені у відповідність принципу недискримінації наказом Міністерства транспорту та зв’язку України № 43 від 19.01.2008.

 

Торговельні права (право на імпорт і експорт), а також збори та платежі за надання послуг: Україна справлятиме ці збори згідно з принципами СОТ; інформація про вказані збори надаватиметься країнам-членам СОТ за запитом.

Збори за реєстрацію ліків, пестицидів та агрохімікатів, а також ліцензійні платежі за імпорт та експорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів відповідатимуть вимогам СОТ та будуть приведені до рівня, що відповідає вартості відповідних послуг.

Не існує жодних обмежень права фізичних і юридичних осіб займатися імпортом та експортом товарів, окрім вимоги провести реєстрацію та додаткових вимог, що застосовуються до товарів, які підлягають ліцензуванню.

Пояснення: Правилами СОТ вимагається, щоб збори і платежі будь-якого характеру, пов‘язані з імпортом чи експортом (крім мит та внутрішніх податків), були обмежені у сумі, яка приблизно дорівнює вартості наданих послуг, і не повинні використовуватися для захисту вітчизняних товарів чи у фіскальних цілях.

Питання державної реєстрації регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" № 755-IV. Згідно з чинним законодавством для здійснення операцій експорту чи імпорту не вимагається інвестицій в Україну чи фізичної присутності.

 

Тарифні квоти

З дати вступу до СОТ Україна розподілятиме тарифну квоту на цукор-сирець тростинний тільки у відповідності з Угодою СОТ. Україна не буде реалізовувати тарифні квоти на будь-які товари через аукціони. Будь-які заходи будуть здійснюватися та застосовуватися однаково, неупереджено, обґрунтовано, прозоро, передбачувано та справедливо. Попередньо до внесення змін до положень стосовно тарифних квот про такі плани буде публічно повідомлено та торговим партнерам будуть надані можливості зробити коментарі до прийняття остаточних рішень щодо змін. З 2011 року Україна затвердить порядок розподілу тарифних квот на ввезення цукру-сирцю з тростини на підставі методу "Перший прийшов, перший отримав".

Пояснення:

Нормами СОТ вимагається, у разі застосування за певних умов кількісних обмежень, робити це у недискримінаційний спосіб, прозоро та передбачувано, із публічним повідомленням про правила стосовно таких обмежень та розподіл квот.

Тарифна квота на цукор-сирець тростинний встановлюється згідно із Законом України № 404-V від 30.11.2006.

 

Внутрішні податки (ПДВ, акциз)

Податки, в тому числі ПДВ та акциз, застосовуватимуться на недискримінаційній основі до імпорту з країн-членів СОТ і товарів вітчизняного виробництва.

Пояснення: це є одним з базових принципів СОТ – забезпечення національного режиму щодо внутрішнього оподаткування та регулювання, тобто імпортним товарам надається режим не гірший ніж товарам вітчизняного виробництва.

 

Кількісні обмеження на імпорт, ліцензування імпорту: З дати вступу до СОТ Україна скасує і не буде впроваджувати, повторно впроваджувати або застосовувати кількісні обмеження на імпорт або інші нетарифні заходи, такі як ліцензування, квотування, заборони, дозволи, вимоги попереднього санкціонування, вимоги ліцензування та інші обмеження з подібним ефектом, які не можуть бути обґрунтовано згідно з положеннями відповідної Угоди СОТ.

Україна не вводитиме заборону на імпорт яловичого фаршу, який не можна обґрунтувати згідно з нормами СОТ, і підтримуватиме прозорі і науково обґрунтовані стандарти торгівлі цим продуктом.

Україна скасувала заборону на ввезення автобусів, вантажних і легкових автомобілів, які на момент ввезення були виготовлені більш як 8 років тому.

Україна здійснюватиме свої процедури ліцензування імпорту згідно з відповідною Угодою СОТ.

Пояснення:

Країни СОТ повинні застосовувати ліцензування імпорту відповідно до правил Угоди про ліцензування імпорту СОТ, які передбачають прозорість, спрощення та прискорення процедур, та не мають справляти надто обмежувальний вплив, що викривлює торгівлю.

 

Країни СОТ мають право застосовувати санітарні та фітосанітарні заходи для захисту життя чи здоров’я людини, тварин чи рослин, що повинні базуватися на наукових принципах і не створювати невиправданої дискримінації чи прихованого обмеження торгівлі.

Країни СОТ повинні застосовувати технічні регламенти і стандарти для цілей національної безпеки, запобігання шахрайським діям, захисту життя або здоров‘я людини, тварин чи рослин, захисту навколишнього середовища, на основі наукового обґрунтування та без створення невиправданих перепон для торгівлі.

Отже, Україна повинна дотримуватися правил СОТ при застосуванні заходів, які можуть справити обмежувальний вплив на торгівлю, зокрема при ліцензуванні імпорту. Заходи, спрямовані на захист здоров’я чи життя людини, тварини, рослин, захист навколишнього середовища, здійснювати відповідно до норм Угоди про санітарні та фітосанітарні заходи та Угоди про технічні бар’єри у торгівлі СОТ.

Так, наприклад, цілей захисту навколишнього середовища при експлуатації на території України транспортних засобів старше 8 років можна досягти не шляхом заборони імпорту, а застосуванням технічних вимог до автомобілів.

З метою остаточного приведення у відповідність правилам СОТ про процедури ліцензування імпорту були внесені зміни до статті 16 закону "Про зовнішньоекономічну діяльність".

 

Митна оцінка: Повне виконання Угоди про митну оцінку з дати вступу України до СОТ.

Пояснення: Правила митної оцінки, які передбачаються статтями 259-273 чинного Митного кодексу України № 92-IV від 11 липня 2002 року, вимагають застосування як основного методу оцінки за ціною договору (вартість операції) та дотримуватися послідовності методів оцінки відповідно до норм Угоди про митну оцінку СОТ. Окремі положення Кодексу (абзац 13 ст. 71) набувають чинності після вступу до СОТ.

 

Правила визначення походження: Повне виконання Угоди про правила визначення походження з дати вступу України до СОТ.

Пояснення: Непреференційні правила походження визначаються статтями 276-285 чинного Митного кодексу України №. 92-IV від 11 липня 2002 року та відповідають правилам СОТ.

 

Інші митні формальності: Експертний висновок Торгово-промислової палати України щодо класифікації товару більше не вимагатиметься як обов’язковий для отримання ліцензій на імпорт і експорт.

Пояснення: Таке положення відповідає чинному законодавству України.

 

Передвідвантажувальна інспекція: Якщо у майбутньому такий захід буде запроваджено, він буде тимчасовим і відповідатиме нормам СОТ. 

Примітка: Зараз Україна не застосовує передвідвантажувальної інспекції.

 

Антидемпінговий режим, режим компенсаційного мита та захисних заходів: З дати вступу до СОТ, Україна внесе зміни до своїх законодавчих актів щодо антидемпінгових, компенсаційних та захисних заходів з метою забезпечення застосування вказаних заходів у повній відповідності з нормами СОТ.

Пояснення: угодами СОТ встановлюються певні правила, яких країни повинні дотримуватися при застосуванні заходів захисту від демпінгового імпорту, субсидованого імпорту чи зростання імпорту, який може завдати шкоди вітчизняному виробнику.

В Україні з 1998 року діє наближене до норм СОТ законодавство щодо проведення антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідувань і застосування відповідних заходів. Однак, деякі положення цих законів ще потребують внесення змін з метою забезпечення повної відповідності нормам угод СОТ.

 

Експортні мита: Україна знизить свої експортні митні тарифи на насіння соняшнику, живу худобу, шкури тварин, брухт чорних і кольорових металів. З дати вступу до СОТ  Україна не застосовуватиме обов’язкових мінімальних експортних цін.

Пояснення:

Хоча, експортне мито як інструмент тарифного регулювання використовується країнами СОТ, проте високі його рівні справляють викривлюючий вплив на міжнародну торгівлю.

Експортне мито на насіння олійних культур (соняшника, рижию, льону) буде зменшуватися щороку на 1% до значення 10% протягом 6 років, відповідно до Закону України № 2773-IV від 07.07.2005.

Експортне мито на живу худобу та шкірсировину буде зменшуватися відповідно до Закону України № 356-V від 16.11.2006 наступним чином:

·   на товари за кодами згідно з УКТЗЕД 0102 90 05 00, 0102 90 21 00, 0102 90 29 00, 0102 90 41 00, 0102 90 49 00, 0102 90 51 00, 0102 90 59 00, 0102 90 61 00, 0102 90 69 00, 0102 90 71 00, 0102 90 79 00, 0102 90 90 00, 0104 10 10 00, 0104 10 30 00, 0104 10 80 00 щороку зменшується на 5 відсоткових пунктів до значення 10%;

·   на товари за кодами згідно з УКТЗЕД 4101, 4102, 4103 90 00 00 щороку зменшується на 1 відсотковий пункт до значення 20%.

 

Експортне мито на брухт та відходи чорних металів буде зменшуватися відповідно до Законів України № 400-V від 30.11.2006 та № 1105-V від 31.05.2007.

Експортне мито на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням буде зменшуватися відповідно до Законів України №441-V від 13.12.2006 та № 1106-V від 31.05.2007

 

Обмеження експорту: Такі заходи, в тому числі вимоги щодо ліцензування експорту, застосовуватимуться у повній відповідності з нормами СОТ. 

З дати вступу до СОТ буде скасовано заборону на експорт брухту кольорових металів. Крім того, буде знято обмеження на експорт зерна, а також дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, крім золота, срібла та діамантів.

Пояснення: Заборона на експорт брухту кольорових металів скасовується після вступу до СОТ Законом України № 441-V від 13.12.2006.

 

Промислова політика, субсидії: З дати вступу до СОТ Україна скасує всі експортні субсидії та субсидії на заміщення імпорту.

Пояснення: Нормами угод СОТ визначаються як заборонені адресні субсидії, обумовлені показниками експорту чи використанням вітчизняних товарів на перевагу від імпортованих. Прикладами можуть бути надання прямих субсидій підприємствам/галузям залежно від показників експорту, більш вигідні розцінки на транспортування чи фрахт при експортних відвантаженнях порівняно з відвантаженнями всередині країни, звільнення або відстрочка сплати прямих податків тощо.

Україна надавала субсидії автомобілебудівній, суднобудівній, літакобудівній, вуглевидобувній галузям, космічній діяльності. Однак, Україна не вважає, що нею застосовуються заборонені субсидії.  Після вступу до СОТ промислові субсидії повинні надаватися відповідно до правил Угоди СОТ про субсидії та компенсаційні заходи.

 

Технічні бар’єри в торгівлі: Україна виконуватиме Угоду про технічні бар’єри в торгівлі з дати вступу до СОТ.

Україна надаватиме пріоритет використанню міжнародних (над регіональними та національними стандартами інших країн) стандартів, вказівок та рекомендацій, як основи для власних стандартів, технічних регламентів та відповідних процедур оцінки відповідності.

Усі національні та регіональні стандарти будуть добровільними, за винятком тих, на які є посилання або про які йдеться у технічних регламентах, розроблених, inter alia, для захисту інтересів національної безпеки, запобігання шахрайським діям, захисту здоров’я та життя людей, тварин або рослин та захисту навколишнього середовища. До 30 грудня 2011 року всі технічні регламенти України  використовуватимуть як основу відповідні міжнародні стандарти згідно зі Статтею 2.4 Угоди про технічні бар’єри в торгівлі.

Технічні регламенти України щодо терміну зберігання рибних продуктів буде приведено у відповідність з рекомендаціями «Кодексу Аліментаріус».

Україна продовжуватиме зменшувати число категорій продуктів, які підлягають обов’язковій сертифікації третьою стороною та надасть СОТ переглянутий перелік товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації до 31 січня 2012 року.

Пояснення: Угодою про технічні бар‘єри у торгівлі вимагається від країн СОТ застосовувати технічні регламенти і стандарти для цілей національної безпеки, запобігання шахрайським діям, захисту життя або здоров’я людини, тварин чи рослин, захисту навколишнього середовища, на основі наукового обґрунтування та без створення невиправданих перепон для міжнародної торгівлі. Країни СОТ повинні надавати перевагу міжнародним стандартам та технічним регламентам, беручи їх за основу при розробці національних стандартів та регламентів.

 

Україна ще у 1996 році прийняла Кодекс доброчинної практики з розробки, прийняття та застосування стандартів Угоди про технічні бар‘єри у торгівлі та дотримується принципів цієї угоди.

Передбачається, що українська система технічного регулювання переходить до такої, де обов’язковими для дотримання є технічні регламенти (які визначають характеристики товару, або пов‘язані з ним виробничі процеси чи способи виробництва, включаючи адміністративні положення). В той же час, дотримання стандарту (який визначає призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики товарів чи пов’язаних з ними виробничих процесів або способів виробництва) не є обов’язковим. Проте розширюватиметься практика визнання декларації постачальника (виробника) про відповідність, та скорочуватиметься перелік товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації третьою стороною. Разом з цим запроваджуватиметься система ринкового нагляду, тобто постійне спостереження за відповідністю продукції, введеної в обіг, технічним регламентам, правомірністю застосування на ній Національного знака відповідності, повнотою і достовірністю інформації про таку продукцію.

 

Санітарні та фітосанітарні заходи: З дати вступу до СОТ Україна виконуватиме вимоги Угоди про санітарні та фітосанітарні заходи та раціоналізує повноваження своїх наглядових та контролюючих органів у цій галузі.

Україна дозволятиме імпорт м’яса та м’ясопродуктів, що були вироблені з використанням гормонів росту.

Пояснення: Згідно з Угодою про застосування санітарних та фітосанітарних заходів країни СОТ мають право застосовувати такі заходи для захисту життя чи здоров’я людини, тварин чи рослин, ґрунтувати їх на наукових принципах і не створювати невиправданої дискримінації чи прихованого обмеження торгівлі.

 

Відповідно до Закону України № 2498-XII від 25.06.1992 «Про ветеринарну медицину» (ст.67) дозволяється застосування ветеринарних препаратів, що пригнічують функцію залоз внутрішньої секреції, зокрема мають тиреостатичну, естрогенну, андрогенну, гестагенну дію, а також антибіотиків та гормонів для лікувальних та інших цілей з урахуванням того, що максимальні рівні залишків таких препаратів у сировині тваринного походження не можуть перевищувати встановлених максимальних рівнів.

Інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею: З дати вступу до СОТ Україна не продовжуватиме застосування жодних заходів, що суперечать Угоді про інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею.

Пояснення: Згідно з Угодою про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи, країни СОТ не повинні застосовувати такі заходи, які суперечать принципу національного режиму чи зобов’язанню загального скасування кількісних обмежень за ГАТТ 1994. Прикладами заборонених заходів є обмеження використання підприємством імпортних товарів, що обумовлюється обсягом чи вартістю продукції, яку воно експортує, або вимога використання підприємством продукції вітчизняного походження у певних обсягах чи частках щодо загального обсягу чи вартості продукції.

 

Вільні економічні зони: Управління такими зонами відбуватиметься у відповідності із положеннями СОТ.

Пояснення: Це означає, що в СЕЗ не повинні застосовуватися заборонені промислові субсидії (експортні чи імпортозаміщуючі), заборонені інвестиційні заходи, пов’язані з торгівлею. А також, що товари, які ввезені чи вироблені в СЕЗ із митними чи податковими пільгами, підлягатимуть звичайному митному оформленню при ввезенні на решту території України, у тому числі із застосуванням звичайних мит та податків.

 

В Україні є 11 СЕЗ, більшість з яких мали режим спеціальної митної зони, який потім був скасований Законом України № 2505 від 25.03.2005 "Про зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України".

Державні закупівлі: Україна зобов’язалась стати спостерігачем у багатосторонній Угоді про державні закупівлі та розпочати переговори про приєднання до цієї Угоди після вступу до СОТ.

25.02.2009 Україна отримала статус країни-спостерігача в Угоді СОТ про державні закупівлі. Зазначений статус дає можливість нашій державі офіційно брати участь в усіх офіційних та неофіційних заходах, які проводить Комітет СОТ з державних закупівель, а також мати доступ до всіх документів, які розповсюджуються зазначеним Комітетом та країнами – сторонами зазначеної угоди у сфері державних закупівель.

З метою започаткування переговорів стосовно приєднання України до Угоди СОТ Мінекономіки спільно з МЗС підготовлено та надіслало відповідний запит від України на розгляд до Секретаріату СОТ.

Пояснення: Мета Угоди СОТ про державні закупівлі (далі - УДЗ) – забезпечити засади для відкриття ринків державних закупівель країн-сторін УДЗ для участі постачальників товарів та послуг з інших країн-сторін УДЗ. Іншими словами, приєднання до УДЗ має надати українським компаніям доступ до ринків закупівель в країнах – членах СОТ, які є договірними сторонами Угоди СОТ про державні закупівлі.

 

Торгівля у цивільній авіації: у 2010 році Україна стане учасником багатосторонньої Угоди про торгівлю цивільної авіатехнікою.

Відповідно до Закону України від 21.12.2010 № 2829-VI "Про внесення змін до Закону України "Про митний тариф України" рівень ставок ввізного мита на товари, в т. ч. передбачені Угодою про торгівлю цивільної авіатехнікою, приведено у відповідність з рівнем, визначеним для товарів на 2011 рік у додатку І до Протоколу про втуп України до СОТ, ратифікованого Законом України від 10.04.2008 № 250-VI. Згідно з діючим Митним тарифом України, на усі товари, що підпадають під дію Угоди про торгівлю цивільною авіатехнікою, з 01.01.2011 встановлені нульові ставки ввізного мита.

Пояснення: Угода охоплює 355 товарних позицій, з яких лише дві є готовими літальними апаратами (поз. 8801 – аеростати, дирижаблі та планери та поз. 8802 – вертольоти, літаки, ракети та космічні апарати). Інші позиції є сировиною та комплектуючими для виробництва та складання літальних апаратів.

 

Угода про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС): Повне виконання Угоди ТРІПС з дати вступу України до СОТ.

Регіональні торговельні угоди: З дати вступу до СОТ Україна подаватиме в СОТ повідомлення та копії своїх угод по вільну торгівлю та про митні союзи.

Пояснення: правилами СОТ вимагається, щоб країни СОТ при укладанні угод про вільну торгівлю чи митний союз дотримувалися певних норм щодо охопленості преференційним режимом основної частини торгівлі товарами та непогіршення умов доступу для третіх сторін, тобто мита та інші засоби регулювання торгівлі не повинні становитися вищими чи більш обмежувальними. Регулярні повідомлення про угоди про вільну торгівлю чи митні союзи подаються країнами-членами до Комітету з регіональних торговельних угод.

 

Україна буде повідомляти про чинні угоди про вільну торгівлю з країнами СНД, як двосторонні та й багатосторонні, а також про угоду з Македонією.

З моменту вступу України до СОТ було укладено Угоду про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (червень 2010 року). На сьогодні опрацьовується доцільність укладення угод про вільну торгівлю або проводяться переговори чи консультації стосовно створення Зон вільної торгівлі з Європейським Союзом, Канадою, Марокко, Сирією, Туреччиною, Сінгапуром, Ізраїлем, Сербією та Єгиптом.

 

Примітка. Ключові документи щодо вступу України до СОТ знаходяться на веб-сайті СОТ за адресою: http://www.wto.org/english/news_e/pres08_e/pr511_e.htm

1.  Звіт Робочої групи зі вступу України до СОТ (документ WT/ACC/UKR/152)

2.  Графік поступок і зобов’язань України по товарам (документ WT/ACC/UKR/152/Add.1)

3.  Графік специфічних зобов’язань України у сфері торгівлі послугами (документ WT/ACC/UKR/152/Add.2).

 

 

 

Департамент торгівельних переговорів та співробітництва з СОТ

 
«ЭКСПЕРТ АГРО» В СОЦСЕТЯХ
 
ВАЖНЫЕ СОБЫТИЯ
КОНФЕРЕНЦИИ
ІI международная конференция
14-15 ноября 2018 г.
г. Киев, Украина
 
ВЫСТАВКИ
DEMO-зона в рамках конференции
 
 
 
НАШИ ПАРТНЕРЫ